Засновано в 1366 р.

В переше на цьому місці було збудовано дерев’яну фортецю огороджену частоколом. Лиш замкова церква була збудована з каменю. Фортеця мала декілька оборонних рубежів, але в ній був один значний недолік, не було криниці. Власне,  на цьому місці і жив князь Василько, який у 1097 р. був захоплений і підступно осліплений київським князем Святославом Ізяславовичем. В 1241 р. теребовлянський замок повністю зруйнували війська Хана Батия.

В 1360 року замість дерев’яної фортеці Василька, збудовано замок з каменю, що став форпостом володінь польської шляхти. У 1389 році місто Теребовля отримало магдебурзьке право, а в 1434 році стало повітовим.

Внаслідок частих нападів на замок, він став непридатним для оборони. Тому 1534 року його було відремонтовано на кошти Станіслава Тенчинського і Анджея Тенчинського . У 1594 році Теребовлянський замок взяв в облогу і захопив козацький ватажок  Северин Наливайко. А у 1631 році на Замковій горі було споруджено більшу, вимуровану з каменю фортецю, руїни якої збереглися до наших днів.

Серед легенд які існують навколо замку в Теребовлі, відзначимо ось цю.  "В далекому 1675 р. Теребовлянський замок занурюється в центр військових дій польсько-турецької війни. Більше тижня війська турків, на чолі з Ібрагім-пашею, утримували замок в облозі. Загін  під командуванням Яна Самуеля Хшановського схиляється думки, про припинення опору. На таємній нараді, Хшановський, пропонує виконати волю Ібрагіма-Паші і здатися. У цей момент у кімнату увійшли жінки з дітьми. В перед вийшла Софія Хшановська і, показавши присутнім у руках кинджали, сказала: "Немає і бути не може ніяких переговорів із загарбниками. Будемо битися разом! Або помремо, або відіб`ємо ворога... До тебе звертаюсь, муже мій, і заявляю, що один кинджал вразить твоє серце, а другий моє, якщо у них погасне любов до свободи і честі Вітчизни”. Ці слова підбадьорили воїнів, і вони з останніх сил утримували оборону. І ось, підійшла очікувана допомога на чолі з королем Яном Собеським, туркам довелося тікати.”

На знак подяки тогочасні жителі Теребовлі спорудили хоробрій жінці пам`ятник, який встановили на пагорбі поза замком. Остання згадка про нього датується 1829 роком. Як виглядав цей перший пам`ятник, не відомо. Насьогодні не можливо дізнатися, що сталося з ним. Але за якийсь час Теребовлянська рада вирішила побудувати на тому ж місці новий пам`ятник Софії Хшановській. Цю роботу виконав теребовлянський скульптор Я.Бохенек. Постать жінки з рішучим і водночас благальним виразом обличчя, яка однією рукою затискувала вихоплений з-за пояса кинджал, а другою вказувала на місто, тривалий час була окрасою Теребовлі. Пам`ятник знищено в 1944 році, а в 1982-му відновлено пагорб, де він стояв, вмуровано плиту, що залишилася незруйнованою. Пагорб увінчано кам`яною чашею.


GPS координати 49°29'18"  пн. ш.; 25°69'78" сх. д.